Winter Wyvern
Змушує ворогів атакувати їхнього власного союзника
Зимова Виверна ширяє у небі над полем бою, сповільнюючи ворогів пронизливим холодом. Якщо у ворогів вистачить дурощів зібратись разом, вона проклинає їх, змушуючи атакувати свого союзника, а потім вражає їх льодяним вибухом .
Характеристики
Основний атрибут: Інтелект · Сила 22 (+2.5) · Спритність 16 (+1.7) · Інтелект 26 (+3.6) · Здоров'я 604 · Мана 387 · Швидкість 285 · Дальність атаки 450
Здібності
Arctic Burn
Арктичний опік Виверна приборкує арктичний вітер, який дає їй змогу вільно літати та наділяє атаки пронизливим холодом. У польоті збільшується швидкість і дальність атак, а цілям завдаються опіки, що віднімають щосекунди від поточного здоров’я.
Splinter Blast
Скалковий вибух Запускає в істоту крихку крижану кулю. Після влучання крига розпадається на скалки, що завдають шкоду та сповільнюють на ворогів у базовому радіусі . Основна ціль лишається неушкодженою.
Cold Embrace
Крижані обійми Заковує союзника в лід, лікуючи його одноразово, а потім на певний відсоток від максимального здоров’я щосекунди. Льодяна оболонка блокує всю фізичну шкоду.
Eldwurm Scholar
Ельдвурмське вчення Коли святилище мудрості дає досвід союзникам, Зимова Віверна ділиться знаннями зі всією командою, тож досвіду отримує кожен із героїв (), які не отримали основний бонус.
Winter's Curse
Прокляття зими Розвіює чари, а потім приморожує ворога на місці та проклинає всіх, хто його оточує. Під дією закляття вороги починають атакувати свого замерзлого союзника зі збільшеною швидкістю атаки. Заморожені союзники й ті, хто закляті атакувати свого союзника, не отримують жодної шкоди від своїх ворогів за виключенням шкоди від Зимової Віверни та контрольованих нею істот.
Історія
Щоб творити, Аурот, як і будь-якій великій поетесі, потрібен лиш вільний час, однак життя у Зимової Виверни не таке спокійне, як їй би хотілося. Епос Ельдвурмів має давню та яскраву історію, однак з часів золотого віку ельвурмської поезії до Едд було додано лиш кілька рядків. Дехто вважає, що сучасні нащадки вчених драконів не такі талановиті, як їхні предки. Аурот із сумом констатує: «Ми забули, що ціль життя — не лише винищення ворогів. Кожен має розвиватися творчо». У пошуках натхнення вона зібрала експедицію, аби відшукати нові книги. Однак пошуки дуже стомлюють, тому вона не може приділяти творчості достатньо часу. Хоч Аурот має залишатися у своєму лігві та працювати над Еддами, їй постійно доводиться вплутуватися в епічні битви. Вона обшукує замки та древні бібліотеки, а коли в процесі здобуває славу, то вважає її лиш побічним ефектом своїх пошуків. Бойова слава Аурот не влаштовує — вона прагне літературного визнання. Її не задовольняє роль героя епічних сказань — вона бажає їх писати.