Viper
Отруйні токсини зменшують броню та сповільнюють ворогів
Випускаючи смертельну отруту на відстані , Гадюка є справжньою загрозою для своєї жертви. Токсини, які Гадюка поширює, отруюють та сповільнюють ворогів у той час, як він продовжує робити те, що вміє найліпше — отруювати ще сильніше.
Характеристики
Основний атрибут: Спритність · Сила 21 (+2.4) · Спритність 21 (+2.7) · Інтелект 17 (+2) · Здоров'я 582 · Мана 279 · Швидкість 275 · Дальність атаки 575
Здібності
Poison Attack
Отруйний напад Зміцнює отруту Гадюки, додаючи до його атак ефект поєднувального сповільнення швидкості руху й зменшення опору до магії, а також завдає періодичної шкоди. Може відбутися до поєднань.
Nethertoxin
Попідземний токсин Гадюка випускає попідземний токсин у цільову зону. Ворожі істоти в цій зоні зазнають періодичної шкоди, що з часом посилюється, якщо вони лишаються в зоні дії токсину. Швидкість атаки істот у токсині сповільнюється.
Corrosive Skin
Ядучі луски Виділяє заразну отруту, що завдає шкоди та зменшує швидкість атаки ворогів, які скривдять Гадюку на відстані . Виділена кислота також збільшує магічний опір героя.
Nosedive
Піке Гадюка падає на землю, випускаючи Попідземний токсин і забризкуючи кожного ворога в радіусі ефектом Ядучих лусок на с.
Predator
Хижак Атаки Гадюки завдають додатковий обсяг фізичної шкоди за відсутній відсоток здоров’я цільового героя, що дорівнює + за рівень Гадюки.
Viper Strike
Укус гадюки Гадюка знижує швидкість руху й атаки ворожої істоти, а також завдає їй періодичної шкоди й вимикає її пасивні здібності. Ефект сповільнення поступово зменшується впродовж періоду дії отрути.
Історія
Мільйони років раса незердрейків була заточена в осяйних печерах Попідзем’я, де опинилася після страшного тектонічного зсуву. Коли нарешті одному з них, Вайперу, пощастило вирватися у відкритий світ, від радощів він не стямився, як опинився в полоні мага із садистськими схильностями. Чаклуну так і не вдалося до кінця приручити крилатого змія, проте Вайпер деякий час підкорювався його наказам, сподіваючись навчитися темній магії. Зрештою змій зрозумів, що переважна більшість заклять його володаря й близько не були такими смертельними, як його власні токсини. Своїми кислотами Незердрейк швидко роз’їв ґрати клітки, плюнув отрутою в очі старому чаклуну та опинився на волі, аби показати світу, що явився новий повелитель.