Luna
Б’є атаками, що відскакують між ворогами
Верхом на супутнику , Луна вривається в бій, атакуючи ворогів гліфами, які скачуть між ворогами . Коли виникає загроза атаки ворогів, вона викликає силу місяця , який б’є в одну ціль, або розсипається місячним градом , дроблячи тих хто стоїть проти неї.
Характеристики
Основний атрибут: Спритність · Сила 21 (+2.2) · Спритність 24 (+3.4) · Інтелект 23 (+1.9) · Здоров'я 582 · Мана 351 · Швидкість 325 · Дальність атаки 330
Здібності
Lucent Beam
Яскравий промінь Чаклує концентрований промінь місячної енергії у ворога, завдає шкоди та тимчасово приголомшує його.
Lunar Orbit
Місячна орбіта Створює глефи (), які обертаються на відстані навколо Луни. Будь-яка ворожа істота, що зіткнеться з глефою, зазнає відсоток від шкоди атаки Луни.
Moon Glaives
Місячні глефи Глефи Луни відбиватимуться від ворожих істот. З кожним відскоком шкода зменшуватиметься.
Lunar Blessing
Місячне благословення Дає Луні та всім союзним героям поблизу шкоду від атаки (Луна отримує подвійний бонус). Уночі Місячне благословення діє на всю мапу, а Луна здобуває додаткову видимість уночі.
Eclipse
Затемнення Яскраві промені Луни влучають у випадкових істот навколо неї відповідно до рівня тієї здібності. Промені не приголомшують цілі й можуть влучити в кожну істоту обмежену кількість разів. Також на короткий час день змінюється на ніч.
Історія
Як вона опустилася до такого? Бич рівнин, нещадний повелитель людей і тварин, вона могла сіяти страх всюди, де забажає. Тепер же вона була далеко від своєї вітчизни, на межі безумства від голоду та місяців блукань, а її армія або загинула, або ще гірше. Коли вона переступила межу древнього лісу, у темряві зблиснув палаючий погляд. Щось красиве і смертельне шукало собі здобич у в’янучих сутінках. Безшумно воно розвернулося і пішло. Її охопила лють. Вона схопила іржавий кинджал і кинулася слідом за звіром, у надії повернути хоча б частинку колишньої слави, однак здобич постійно втікала від неї. Три рази вона заганяла звіра у кут і три рази нападала, однак бачила лиш тінь, яка зникала серед дерев. На світлій вершині пагорба велетенська кішка більше не ховалася, а сиділа в очікуванні. Коли жінка стала розмахувати кинджалом, звір піднявся, заревів і кинувся на неї. Здавалося, смерть нарешті наздогнала її. Вона стояла, спокійна і готова. Та звір лиш вибив кинджал з її рук і зник у лісі. Тиша. Фігури у каптурах наблизилися до неї. Шанобливим тоном вони повідали, що Селемене, богиня Місяця, обрала її, вела і випробовувала її. Невільно вона виконала священний ритуал Темного Місяця, воїнів Сріблолісся. Їй запропонували вибір: приєднатися до Темного Місяця і поклястися служити Селемені, або ж піти і ніколи не повертатися. Вона не вагалася. Прийнявши своє звільнення, вона відмовилася від кривавого минулого, і звідтоді її ім’я — Луна, загрозливий місячний вершник, нещадний і вірний захисник Сріблолісся.